1975

Чи зникає наш життєвий досвід після смерті, чи, навпаки, продовжує своє існування в наших нащадках? 

Вистава «1975» словенського режисера Томі Янежича - це документальні вигадки кількох поколінь сім’ї з Івано-Франківська, засновані на реальних історіях з життя акторів і режисера. Події 1975 року - це двері до лабіринту, в якому протягом цілого 20 століття переплітаються долі членів однієї родини, несподіваним чином пов'язуючи регіони українського Івано-Франківська, словенської Нової Гориці та італійської Горіції, які колись були частиною Австро-Угорщини. Ще з часів Першої світової війни й десятиліття потому життєві шляхи представників цього роду продовжували вести на інший край колишньої імперії.

Кожен з нас є носієм фрагментів історії предків. Ми - нитки нескінченного родинного полотна, зітканого зі злетів і падінь, величних досягнень та ницих злочинів, вкрай банального та незбагненно унікального.

І ця вистава – вигаданий і водночас беззаперечно істинний міф, що передається від покоління до покоління великої сім'ї, так схожої на рід кожного з нас.

 «1975» є частиною театральної додекалогії, тобто циклу з дванадцяти вистав, що охоплюють період з 1972 по 1983 роки, в рамках проекту Destin(y)ation, в якому беруть участь театри з декількох країн, створеному спеціально для програми «Культурна столиця Європи GO25!», оскільки у 2025-му році цей титул буде надано рідному місту Томі Янежича, Новій Гориці/Гориції (Словенія/Італія).

Місце, де пройшло наше дитинство, та його зв’язок з іншими місцями на нашому шляху формують основу цієї додекалогії, яка звертається, серед іншого, до тем міжпоколіннєвості, кордонів, соціально-політичних й ідеологічних змін та війни.