ОТЕЛЛО/УКРАЇНА/FACEBOOK

Київський академічний театр «Золоті ворота»

• драматурги: Павло Ар’є та Марина Смілянець
• у виставі використані тексти Вільяма Шекспіра та Юрія Олеші, авторські історії акторів
• режисер: Стас Жирков, заслужений артист України
• художниця: Олеся Головач
• актори: Богдан Буйлук, Володимир Ковбель, Дмитро Олійник, Орест Пастух, Владислав Писаренко, Андрій Поліщук, Антон Соловей
• жанр: це зовсім не «Отелло»
• тривалість: 100 хв.
• обмеження за віком: 14+
• прем’єра — 24 січня 2019 року
• помічниця режисера: Марина Рижова
• оператор світла: Віталій Тимофєєв
• звукорежисер: Дмитро Солодкий
• PR-супровід: Анна Захожа
• фото-, відео-контент: Олексій Товпига, Лєна Шуліка
• дизайнер друкованої продукції: Ігор Фомін

Коментар від театру

Всі ми знаємо, що після Вільяма Шекспіра не залишилося жодного авторського рукопису! Лише копії копій. Факти його біографії — скупі та суперечливі. Реальний Вільям Шекспір (або точніше Шакспер) зі Страдфорду-на-Ейвоні, пайщик лондонської акторської трупи, не мав освіти, у той час як п’єси Великого Барда містять найновіші відомості із сфер знань від історії та філософії до мореплавства та картографії, а словниковий запас складає близько 12 тисячі слів — це рекорд серед усіх геніїв літератури!

Не дивно, що сторіччями тривають пошуки реального Вільяма Шекспіра. Хтось вважає, що ним був драматург Крістофер Марло, хтось переконує — це не могла бути одна людина! Є версії колективного авторства: група літераторів на чолі із філософом Френсісом Беконом або графське подружжя — Роджер та Єлизавета Ретленд.

На щастя, наприкінці 2018 року британські вчені достеменно встановили, що під псевдонімом «Вільям Шекспір» працювали драматурги Павло Ар’є та Марина Смілянець, актори театру «Золоті ворота» та режисер Стас Жирков. Ця версія вам здається малоймовірною? Гаразд, сподіваємось, у вас є докази, аби її спростувати. Тому що у нас є вистава «Отелло/Україна/Facebook», яка безапеляційно доводить саме це.

Зрештою, є щось правдою чи вигадкою — це питання нашої віри, а не фактів, документів чи речових доказів. Якщо ви вірите в чупакабру чи Святого Миколая, у справедливі вибори чи Гаррі Поттера, отже вони існують. У паралельному всесвіті. Наприклад, у Фейсбуці. Чи іншій соціальній мережі.

Тож просимо не забути перевірити свою френд-стрічку та месенджер перед виставою! Обов’язково треба встигнути прокоментити найважливіше. Скажімо, сентиментальний пост однокласника про його найкращі спогади з дитинства. Або заради сміху зробити репост фейкової новини про медійного міністра.

Фрагмент неідентифікованого рукопису, який ймовірно належить Вільяму Шекспіру: «Отелло сидить такий і думає, а йому така смс: „Слєдуй за бєлим кроліком“. Он такий побіг, а там — Морфіус. Отелло дивиться на нього і думає — це я чи не я? Просто йому з дєтства казали, що він на Лоуренса Фішборна похож. І Морфіус такий йому протягує дві таблєткі — синю і червону. Синя — парацетамол, червона — задушить Дездемону. Він такий червону — глинть. І в Матриці в образі Чорної пантери задушив Дездемону».